Від’їздити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:44, 29 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Від’їздити, -джу, -диш, гл. Отъѣздить, кончить, перестать ѣздить. Од’їздила вже своє. Сим. 236.
