Від’їздити, -джу, -диш, сов. в. від’їхати, -їду, -деш, гл. 1) Отъѣзжать, отъѣхать отъ чего. Від’їхав уже від воріт. 2) Уѣзжать, уѣхать. До города Крилова від’їздити. Макс.
