Онагр

Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.

Сучасні словники

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів.

Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ОНАГР, а, чол. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 108).

Словник іншомовник слів

онагр; ч. (гр.)

підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменії.

Ілюстрації

Див. також

Дикий віслюк

Басня Осел, Онагр и Лев читать в переводе Смирнова Д.Н.