Онагр
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Зміст
Сучасні словники
УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)
I ссавець із ряду непарнокопитних (підряд куланів); заселяє напівпустелі Зх. Азії; вис. у холці бл. 1 м; рідкісний. II вел. катапульта, яку у стародавніх Греції та Римі використовували для метання каміння, бочок із запалювальною сумішшю, ін. тягарів.
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОНАГР, а, чол. Дикий осел. Уже онагри захрючали [захрюкали], Ворони, горобці кричали (Іван Котляревський, I, 1952, 209); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок, — горе їм! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 108).
онагр; ч. (гр.)
підвид дикого осла кулана. Поширений в Афганістані, Ірані та на півдні Туркменії.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Дикий віслюк http://deti-online.com/basni/basni-ezopa/osel-onagr-i-lev/
