Граблі

Граблі, -бель, -блів, ж. мн. 1) Грабли. Части: держівно, конецъ котораго представляетъ развилину — роскіп, на концы котораго прикрѣпленъ валок, а въ послѣдній вставлены зубці. Шух. I. 166. Въ другихъ мѣстностяхъ держівно называется ''''граблисько, граблище, грабильно; два другія названія: валок і зубки. Се ще вилами писано, а граблями скороджено. Ном. № 6821. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. Грабельки. Ти підеш з косою, діти з грабельками, ти будеш косити, діти загрібати. Чуб. V. 29.