Паламарчук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:52, 19 березня 2025; Smklobudska.fj24 (обговорення • внесок)
Паламарчук, -ка,
Зміст
Сучасні словники
ПАЛАМАРЧУК, -А, ч. Те саме, що паламаранко. ПАЛАМАРЮВАННЯ, -я, с. Дія за знач. паламарювати. ПАЛАМАРЮВАТИ, -юю, -юєш, недок., розм. Бути паламарем, виконувати обов'язки паламаря.
[Роман:] Ціле літо у пасіці живе [батько], а зиму у попа паламарює... (Кроп., II, 1958, 31).
ПАЛАМАР, я, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник. Коло амвона стояв паламар, держачи в руках тарілочку задля грошей (Крим., Вибр., 1965, 336);
Ілюстрації
|
|
|
|
