Тирво

Ти́рво, -ва, с. = Тирло 3. Шух. I. 23.

ти́рло «місце для відпочинку худоби, найчастіше біля водопою; лігво, кубло звірів; місце, де птахи токують або збираються для відпочинку, на ніч; [безладдя Л]» Запозичення з румунської мови. Рум. tîrlă «загін для овець» походить з південнослов’янських мов. Схв. тр́ло «загін, загорода, обора. Місце зимівлі худоби», болг. [тр́ло] «літній загін для овець», пов’язані з псл. *tьr̥ti «терти», укр. те́рти; помилковим є припущення Корша (Bull. de l’Acad. d. Sc. Pbourg 1907, 768) про тюркське походження цього слова (тат. ног. tyrlau̯); р. ты́рло «місце стоянки худоби під час спеки і вночі»; Фонетичні та словотвірні варіанти отерли́ти «влаштувати нічліг для худоби» (худо́бу)] Ж те́рло «пасовище» ти́рва «токування Г; місце, де глухарі токують Шух» ти́рво «токовище; місце, де птахи збираються для відпочинку, на ніч» тирлува́ти