Чепець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:46, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Чепець, -нця, м. 1) = Очіпок. Гол. Од. 50. Kolb. І. 38. Чув же я вісти і про тебе, молода Марусечко: да купують чепці й кибалочки да на твою головоньку. Маркев. 118. 2) Сѣтка, связанная изъ снурковъ на головѣ у замужнихъ мѣщанокъ. Гол. Од. 26. Гол. Од. 59. 3) Второй желудокъ жвачныхъ. Вх. Уг. 274. 4) Сальникъ. Харьк. г. Ум. Чепчик. Грин. III. 462.
