В’ючак

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

В’ючак, -ка, м. Вьючное животное. Двугорбі в’ючаки, цибаті дромадери в піску глибокому немов купались. К. МХ. 15.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках В'ЮЧАК, а, ч. В'ючна тварина. Не забарився встати й сам король - його пробудила челядь, що довго з в'ючаками вовтузилась (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 399); * Образно. Поводження козаків боляче вразило його самолюбство. Це був бунт, повстання худоби, в'ючаків проти хазяйської волі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 24).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання