Відгін
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:42, 11 квітня 2023; Ahlishchuk.fj22 (обговорення • внесок)
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Зміст
Сучасні словники
ВІДГІ́Н, -гону, чол.
1. Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі.
2. спец. Дія за значенням відгонити2 4. У 1912 р. починають добувати бензин з нафти способом прямого відгону (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 15).
3. Продукт відганяння якої-небудь речовини.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 570.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{Факультет журналістики}}}]]
