Відгін

Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.

Сучасні словники

ВІДГІ́Н, -гону, чол.

1. Спосіб відгодівлі худоби, при якому вона весь час перебуває на пасовищі.

2. спец. Дія за значенням відгонити2 4. У 1912 р. починають добувати бензин з нафти способом прямого відгону (Сябряй, Нафта і її властивості.., 1951, 15).

3. Продукт відганяння якої-небудь речовини.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 570.

Ілюстрації