Жалібник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:16, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Жалібник, -ка, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братікажалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
