Кичувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:11, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кичува́ти, -чую, -єш, гл. Корчевать. Отто ліс, щоб же ви мені вирубали його, викичували, зорали, пшениці насіяли!.. А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує. Рудч. Ск. II. 120.