Киринник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:08, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кири́нник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Кири́нник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.