Скеміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:22, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.