Скеміти

Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СКЕМІТИ, мить, недок., розм. Те саме, що щеміти. Скеміла.. розбита голова (Яків Качура, II, 1958, 68); Душа їй скеміла від важкого передчуття (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 23).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Скеміти, -млю́, -миш, гл. 1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах. Вх. Зн. 63. 2) Жужжать. Муха скемит. Вх. Зн. 63.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СКЕМІ́ТИ, ми́ть, недок., розм. Те саме, що щемі́ти. Скеміла.. розбита голова (Кач., II, 1958, 68); Душа їй скеміла від важкого передчуття (Тулуб, Людолови, І, 1957, 23).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

скеміти — ми/ть, недок., розм. Те саме, що щеміти …

Український тлумачний словник

Ілюстрації