Заюрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:57, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.