Заюрити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила. Котл. Ен. І. 20.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАЮРИТИ, рю, риш, док., діал. Почати пустувати, поводити себе вільно, грайливо. Уранці, умите росою, з-за гір осміхнулося сонце, і зайчики жваві кругом застрибали по хвилях, засяяв злотистий пісок, на піску заюрили морськії кузки (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 174); Дидона кріпко заюрила, Горщок з вареною розбила (Іван Котляревський, I, 1952, 74).

Ілюстрації

Заюрити2.jpg Заюрити3.jpg Заюрити6.jpg

Медіа