Китвиця

Китви́ця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. См. Кітвиця.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

КІ́ТВИ́ЦЯ, і, жін., мор. Те саме, що кітва.

КІ́ТВА́, кітви, жін., мор. Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір. Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (Олесь Донченко, II, 1956, 83).

Ілюстрації

Див. також

http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%9A%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 171.

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/4/171/1