Латати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:09, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лата́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Чинить, ставить заплаты, починять. Так розбагатіла: пот деру та спину латаю. Ном. № 1595. Церкву обдирає, а коршму латає. Ном. № 11723. 2) Прибивать лати на кровлю. Угор. 8) Бить. Ой, жінко, як начну Сергієм латати, то вся шкура на тобі буде тріщати! Маркев. 48.
