Бубоніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 30 листопада 2019; Aokozak.fpmv19 (обговорення • внесок)
Бубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Говорить невнятно, бормотать; лепетать. Тихо бубонів святу молитву. Левиц. І. 127. Дітвора бубонить, регочеться. МВ. І. 9.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Українсько-англійський словник
