Паволоч

Паволоч, -чі, ж. = Волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Чуб. II. 97. Ум. Паволоченька.

Словник української мови ВОЛОКА, и, жін.

1. заст. Мотузок, яким зав'язують постоли та обв'язують онучі на нозі. Онучі, постоли, волоки Шпурлялись (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Волоки — вовняні мотузки, якими зав'язують постоли (Іван Франко, I, 1955, 426); Денис Іванович виразно побачив її ноги; зашнуровані перехрестям волок, вони під колінними ямками закінчувались двома вузликами (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 229).