Тверезість

Тверезість, -зости, ж. Трезвость. Шейк.

Тверезість (лат. sobrietas) — тривале утримання від прийому алкоголю та інших психотропних речовин. Тверезість забезпечує ясну свідомість та вважається однією з основних християнських чеснот. Вважається, що тверезість — це природний і творчий стан людини, сім'ї та суспільства в цілому, яке вільне від запрограмованості самоотруєнням інтоксикантами, та фізичного отруєння ними в будь-яких дозах.

День тверезості, запропонований Рухом УГКЦ «За тверезість життя» — 1 січня.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. Стан за значенням тверезий 1. Поступово зникав хміль, світлішали очі.. В тоні голосу його вже почувалася тверезість, і Ганна Федорівна слухняно одійшла, сіла на лаві (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18).

2. Невживання спиртних напоїв. Він і жінка, як видно, попилися на ярмарку.. Видко було, що тверезість не дуже процвітає в Карпатах... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 408); Там [у церкві] на казаннях раз у раз Піп про тверезість промовляє (Іван Франко, X, 1954, 291);

Братство (товариство) тверезості — у дореволюційній Росії та в інших капіталістичних країнах — організація, спілка людей, які пропагують відмову від уживання спиртних напоїв. — По інших краях, у Чехії та Моравії, засновують при кождій [кожній] церкві братства тверезості, — мовив Дум'як (Іван Франко, VIII, 1952, 25); — Потім зачали [мужики] заводити товариства тверезості, бо дуже стали ґрунти тратити (Василь Стефаник, I, 1949, 258).

3. Здатність бути розсудливим, реалістично, критично сприймати та оцінювати дійсність. Відповідність життєвій правді; розсудливість. Багатьох сучасників А. П. Чехова вражав гострий, аналітичний склад його розуму, тверезість його суджень (Наука і життя, 1, 1960, 54).