Далі

Далі, далій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр’я, у розумного далі. «Старче, село горить!» «А я за суму та далі посуну». Ном. № 4992. 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. МВ. І. 106. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. Мет. 63. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далідалі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в’язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. Млр. л. сб. 5) Далі-подалі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а даліподалі віддав. Харьк. у.