Дараба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Дараба, -би, ж. Плоть изъ сплавного лѣсу. Шух. І. 181, 182. Пливе дараба, а керманич на беріг поглядає. Млак. 4.