Кельня

Ке́льня, -ні, ж. КЕ́ЛЬНЯ, і, жін. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Іван Франко, VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці, — він у вапні, всякчасно в дії (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

Курсивний текст==Джерела та література== Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 140.

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]