Димати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:48, 16 серпня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Димати, -маю, -єш, гл. Дуть мѣхомъ. Як піджарити треба, то коваль кричить: димай! димай! НВолын. у. За циганом, за його сином тра рано встати. мішком димати. Гол. II. 688.