Мугикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мугикати, -каю, -єш, гл. Пѣть подъ носъ, мурлыкать. Гуляв собі пренеповинний в саду та арію якусь мугикав стиха. Шевч. 556.