Палюга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:29, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Нп. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).