Палюга
Палюга, -ги, ж. Ув. отъ палка. Ой не бий мене, мати, товстою палюгою. Нп. Спороли батогами, а, за вислугу пилюгами. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85).
Сучасні словники
Па́лиця[1], па́лка[2], кий, кийо́к[3][4], збільш. палю́га, зменш. па́личка, збірн. паліччя, пати́к[5], рідко пати́ка[6] — відділена від дерева й очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, а також подібний предмет з якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
Велика товста палиця називається ще дрюком чи ломакою[7][8]. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 32.
1.ПАЛЮ́ГА, и, ж. Збільш. до па́лиця 1. Вижила я вдома з тиждень, і світ мені став не милий. Тая собачая тінь, Трохим, уже двічі був упивався та й бив мене палюгою (Крим., Вибр., 1965, 376); Нерівний ліс мовчки піднятих вгору дрючків і палюг був такою красномовною відповіддю народу, що пан староста, видимо, розгубився (Вільде, Сестри.., 1958, 264). Толковый украинский словарь 2.Палюга — іменник жіночого роду палиця … Орфографічний словник української мови 3.Палюган — Палюган: (отаман) старший над робітниками [1] старший над робітниками [X] …
Види палиць
Для опори при ходьбі[ред. | ред. код] Ґирли́ґа, ґерли́ґа — посох, ціпок, часто загнутий на кінці, що використовується пастухами й стариками[9] Ліска — діалектна назва ціпка з ліщини[10] Кові́нька, карлючка, діал. клюка — палиця з загнутим кінцем[11][12][13]. Ко́стур — груба палиця, часто з загнутим верхнім кінцем для опори при ходьбі, також інша назва милиці Милиця — висока палиця з перекладками, на яку спираються пахвами і якою користуються як опорою при ходінні особи з обмеженими можливостями Офіцерська тростина — аксесуар, вживаний військовослужбовцями в деяких арміях Посох — довга палиця, яку звичайно використовують для опори при ходьбі Патериця — довга палиця, жезл архієреїв і настоятелів монастирів Тростина — спеціально оброблена тонка довга палиця Ціпок — палиця для опори при ходьбі, іноді оздоблена Спорт[ред. | ред. код] Альпеншток — довга палиця з загостреним залізним наконечником, якою користуються при сходженні на високі гори, льодовики Бита — товста палиця, призначена для відбивання м'яча в деяких іграх, таких як гилка, бейсбол, софтбол, крикет, раундерз та ін. Гімнастична палиця — снаряд для гімнастичних вправ у вигляді палиці довжиною близько 1 м Кий — палиця для гри в більярд Ключка — палиця із загнутим кінцем для гри в хокей, гольф та ін. Лижні палиці Легкоатлетична жердина — снаряд для стрибків з жердиною Зброя[ред. | ред. код] Бо — дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Бумеранг — кидальна зброя у вигляді зігнутої палиці, яка сама повертається до того, хто її кинув Гумова палиця — короткий товстий гумовий кийок, що служить зброєю для поліцейських Дзьо — пряма, гладка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Довбня, довбешка — велика дерев'яна палиця з потовщенням на кінці Квартерстаф — старовинна англійська холодна зброя у вигляді короткої жердини Нунчаку — зброя у вигляді двох палиць, з'єднаних ланцюжком, мотузком чи ремінцем Палиця, кий — важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя Ратище — держак списа чи іншої подібної колючої зброї Ру́дис (лат. rudis) — дерев'яний меч, що використовувався для тренувань у Стародавньому Римі, був також відзнакою звільненого гладіатора-рудіарія Списокидалка — палиця для метання списів, дротиків Тонфа — зброя окінавського походження, що має вигляд палиці з боковою перпендикулярною ручкою Ханбо — коротка дерев'яна жердина, що використовується в японських бойових мистецтвах Див. також: Палиця (зброя) Військове приладдя[ред. | ред. код] Банник — довгий держак із щіткою, що використовувався для чищення стволів гармат після пострілу Забивач — довга палиця з дерев'яним циліндром, що використовувалась для заряджання гармат Шомпол — стержень для чистки й змащування каналу ствола в ручній вогнепальній зброї або забивання набоїв у рушниці, пістолеті, що заряджаються з дула Інструмент[ред. | ред. код] Багор — довга жердина з гаком на кінці Веретено — паличка для намотування пряжі, а також стрижень-вісь у конструкції деяких механізмів Вимбовка — важіль для обертання кабестана Вісьтак — палиця, яку чинбарі використовували для вивертання шкір[14] Глиця — велика дерев'яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін.; а також дерев'яна голка, якою плетуть сіті, килими; лінійка, що розділяє верхню і нижню основи килима під час ткання[15]. Глицар — палиця для мішання вапна в творилі, глицарні[16]. Держак — палиця, що слугує для тримання якогось предмета, знаряддя Жига́ло — залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь[17] Заноза — дерев'яна або металева палиця, яку вставляють у край ярма[18] І́стик — паличка з залізним наконечником для очищання лемеша або чересла в плузі від прилиплої землі[19] Качалка — кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу Коклюшки — палички для плетіння мережива Колоті́вка — палиця з виступами, сучками, призначена для колотіння, збивання[20] (наприклад, для ручного збивання масла в масничці) Кужівка — паличка з розвилиною для прикріплення кужелі Лом — металева палиця Муштабель — допоміжний інструмент художника, що слугує для упору руці при створенні картини Набивач — діалектна назва палиці, якою в млинах набивають борошно в мішки[21] О́жог, о́жуг — палиця, якою перемішують жар, паливо[22], прототип коцюби Палиця-копачка — знаряддя для збиральництва та примітивного рільництва Писа́к — металевий інструмент для розписування дерев'яних і керамічних виробів у вигляді негострого цвяха, закріпленого в дерев'яній ручці[23].
Ілюстрації
Див. також
Кан де комба Батон де комба Колода ангоут
