Манта
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:22, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Манта, -ти, ж. Родъ суконнаго плаща, свити, сшитой мѣшкомъ. Чуб. VII. 420. Шух. I. 138. Ой сижу я, сижу, на палаш приперся, манта мі широка, полами утерся. Федьк. I. 42.