Спітніти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:31, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Спітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. 1) Вспотѣть. покрыться потомъ. Як укрився кожухом на лежанці, то так спітнів. 2) Запотѣть. Накрили борщ тарілкою, а вона й спітніла. Новомоск. у.