Жбухати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:18, 19 листопада 2017; Kokudriashova.if17 (обговорення • внесок)
Жбухати, ає, розм. 1. З силою вириватися звідкись; виходити на поверхню(перев. про вогонь); вивершатися, викидатися. Тут огонь жбухає, як із пекла (Фр.). 2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Фр.).
