Жбухати

Жбухати, -хаю, -єш, одн. в. жбухнути, -ну, -неш, гл.

Словник Грінченка

Сразу много вливать, влить, налить. Желех.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

1. З силою вириватися звідкись; виходити на поверхню (перев. про вогонь). Тут огонь жбухає, як із пекла (Іван Франко, I, 1955, 54); [Альтмаєр (відтикає пробку зі стола, в лице йому жбухає вогонь):] Горю! Горю! (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 89).

2. Падати, валитися, литися з великою силою. Дощ мов із цебра жбухав на землю (Іван Франко, I, 1955, 266).

• 
• 

Використана література

http://sum.in.ua/s/Zhbukhaty

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації