І. Дзюб, -ба, м. Клювъ. Угор. Ум. Дзюбик, дзюбок.
ІІ. Дзюб! меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець! Маркев. 74.
Тлумачення слова у сучасних словниках