Репіжити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:36, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Репіжити, -жу, -жиш, гл. 1) Сильно колотить, бить. Сів він на неї (на лошицю) та й давай репіжить тією палицею. Грин. І. 258. 2) = Репігати. Дощ репіжить. Угор. 3) Плакать, рваться. Дитина рипіжала з півгодини. Вх. Зн. 59.
