Кпитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:04, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кпитися, кплю́ся, кпишся, гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314. Ледащиця з мене кпиться, мені соромота. Нп. 2) Жеманиться. Не кпш’я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет.
