Розібгати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:46, 25 жовтня 2017; Dohaman.fpmv17 (обговорення • внесок)
Розібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РОЗІБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане. * Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Тарас Шевченко, II, 1963, 387). Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 681.
"Словопедія"
Орфографічний словник української мови: РОЗІБГАТИ розібга́ти дієслово доконаного виду
Українсько-російський словник: РОЗІБГАТИ
Расправить что-то свернутое; раскрутить, развернуть.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: розібгати розібгати -аю, -аєш, док. , перех. Розправити що-небудь згорнуте.
Ілюстрації
|
|
