Розібгати

Розібга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

РОЗІБГА́ТИ, аю, аєш, док., перех. Розправити що-небудь згорнуте, зібгане.

* Образно. А ти, прелютий [вітер]... Горе! Горе! Моє веселіє украв, В степу на тирсі розібгав (Тарас Шевченко, II, 1963, 387).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 681.

"Словопедія" 

Орфографічний словник української мови: РОЗІБГАТИ

розібга́ти дієслово доконаного виду

Українсько-російський словник: РОЗІБГАТИ

Расправить что-то свернутое; раскрутить, развернуть.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови: розібгати

розібгати -аю, -аєш, док. , перех. Розправити що-небудь згорнуте.

Ілюстрації