Хавтурник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:02, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.
Хавтурник, -ка, м. 1) Взяточникъ. 2) О духовенствѣ: берущій поборы натурой.