Хавтурник
Хавтурник, м. а, ч., заст. Той, хто збирає хавтуру, духовна особа, що збирала побори натурою.
Зміст
Сучасні словники
«Взяточникъ» — людина, яка бере хабарі. «О духовенствѣ: берущій поборы натурой» — представник духовенства, який збирав плату або побори не грошима, а продуктами чи іншими речами.
Походження та значення слова
У сучасній українській мові слово «хавтурник» практично не використовується в повсякденному спілкуванні. Його можна розглядати як застаріле слово, пов’язане з історичними суспільними відносинами. Найближчим сучасним відповідником першого значення є слово «хабарник» — людина, яка отримує незаконну винагороду за певні послуги або рішення. Друге значення відображає історичну практику збору натуральної плати, тобто продуктами або іншими речами замість грошей. У сучасному суспільстві таке значення слова майже не вживається.
Чи змінилося значення слова?
Слово «хавтурник» зберегло зв’язок із поняттям неправомірного отримання винагороди. Однак у сучасній мові його витіснили зрозуміліші та поширеніші слова, зокрема «хабарник». Цей приклад показує, як із часом змінюється лексика: одні слова виходять із повсякденного вжитку, а їхні значення передаються іншими словами.
Приклади вживання слова
У словнику Б.Грінченка можна знайти слово «хавтурник», яке сьогодні майже не вживається. Сучасним відповідником слова «хавтурник» у значенні людини, яка бере хабарі, є слово «хабарник». Історичні словники допомагають зрозуміти, як у минулому називали суспільні явища.
Ілюстрації
Джерела інформації
https://hrinchenko.com/dictionary/word/62319-xavturnik https://uk.wikisource.org/w/index.php?search=%D1%85%D0%B0%D0%B2%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA&title=%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9F%D0%BE%D1%88%D1%83%D0%BA&ns0=1&ns102=1&ns116=1&ns252=1