Водвуд
Зміст
Совник Грінченка
Водвуд, -да, м. = Одуд. Вх. Пч. II. 15.
Сучасні словники
- Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно водвуд (Мирний, III, 1954, 137); Прилетів водвуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Коп., Як вони.., 1961, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.
- Одуд = Ві́двуд — невеликий птах з довгим чубом, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим забарвленням; вважався «нечистим» птахом (його ще називали смердю́ха, смердю́х, воня́к, ги́дко); у руки одуда не беруть; за бажання стати пташиним богом покараний Всевишнім як нахаба: «Бути тобі смердючим одудом. Лети й кричи: «Худо тут!»; стук одуда в кут хати — смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» пророкує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413.
Іноземні словники
https://www.vocabulary.com/dictionary/Euopean%20hoopoe https://www.vocabulary.com/dictionary/hoopoe http://dic.academic.ru/dic.nsf/ushakov/1064562
Ілюстрації
Цікаві факти
Одуд — помітний птах і спрадавна згадується в різних літературних джерелах, у тому числі й священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології, згідно з творами стародавніх класиків, фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин. У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості й дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою. На честь цього виду птахів також названо астероїд 8586 Епопс.
