Водвуд

Словник Грінченка

Водвуд, -да, м. = Одуд. Вх. Пч. II. 15.

Сучасні словники

• Кує зозуля, а її перебиває криклива іволга; гуде сумно водвуд (Мирний, III, 1954, 137); Прилетів водвуд і, розпустивши свій чуб, схожий на віяло, вклонився мені (Коп., Як вони.., 1961, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 642.

• Одуд = Ві́двуд — невеликий птах з довгим чубом, загнутим донизу дзьобом і яскравим строкатим за­барвленням; вважався «нечистим» птахом (його ще називали смердю́ха, смердю́х, воня́к, ги́дко); у руки одуда не беруть; за бажання стати пташиним богом покараний Все­вишнім як нахаба: «Бути тобі смердючим одудом. Лети й кричи: «Худо тут!»; стук одуда в кут ха­ти — смерть, у вікно чи двері — на мороз або дощ; у людини виросте зоб, якщо дивитися на одуда; крик одуда «Худо тут, худо тут!» проро­кує неврожай, а крик «Буду тут, буду тут!» — урожай.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 413.

Іноземні словники

1. European Vocabulary 2. Vocabulary hoopoe 3. Толковый словарь русского языка

Ілюстрації

Цікаві факти

Одуд — помітний птах і спрадавна згадується в різних літературних джерелах, у тому числі й священних писаннях — Корані та Біблії. У давньогрецькій міфології, згідно з творами стародавніх класиків, фракійській цар Терей, син бога війни Ареса і бістонської німфи, був перетворений на одуда після того, як спробував убити своїх дружин. У інгушів і чеченців до ухвалення ісламу одуд («тушол-котам») вважався священним птахом і символізував богиню весни, родючості й дітонародження Тушолі. Убити одуда можна було лише з дозволу жерця для ритуальних цілей, а його гніздо у дворі вважалося хорошою прикметою. На честь цього виду птахів також названо астероїд 8586 Епопс.

Посилання

• Мапа розповсюдження водвуда в Європі
• Спів водвуда
• Водвуд (Upupa epops)
• Водвуд: відео, аудіо та фото