Байстрюк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:41, 23 листопада 2015; Mvvirska.gi15 (обговорення • внесок)
Байстрюк, -ка, м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. Посл. Ум. Байстрючок. Ув. Байстрючище.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
