Мрукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:54, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Мрукати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать. Кіт мурий, на сонці потягаючись, мрукає з свого доброго талану. МВ. II. 134.