Топір, -пора, м. Родъ топора съ длинной рукояткой. Ум. Топоре́ць, топірчик. А топірці наробили із самої сталі, пішов Штолюк із Мироном та воює пани. Гол. III. 59.
Тлумачення слова у сучасних словниках