Зшити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:30, 21 листопада 2015; Yamelnyk.is15 (обговорення • внесок)
Зши́ти. См. Зшивати.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЗШИТИ див. зшивати.
ЗШИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗШИТИ, зшию, зшиєш, док., перех.
1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь.
Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295);
// З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.
2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити.
[Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958» 135);
— Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 740.