Давити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:26, 15 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Давити, -влю, -виш, одн. в. давнути, давну, давнеш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ном. № 4003. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. Шевч. 95. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. Ном. № 12215. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. К. Досв. 112. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах. К. ЧР. 193.
