Молоти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 10 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Моло́ти, мелю́, -леш, гл. 1) Молоть. Ой на горі, на Самборі крутий камінь меле. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Ном. № 6057. 2) Молоть, болтать, нести вздоръ. Казна що меле, аби не мовчати. Таке меле, що і купи не держиться. Чуб. І. 248. 3) Молоти хвосто́м. Махать хвостомъ. Кабан закопався в землю да й хвостиком меле. Рудч. Ск. І. 22.
