Млинок
Млино́к, -нка́, м. 1) Ум. отъ млин. Млинко́м піти. Вертѣться, двигаясь. (Листочок) пішов млинком за вітром. Св. Л. 273. 2) Вѣялка. У кого є більше збіжа, той має до чищеня куплений млинок. Шух. І. 166. Ум. Млиночок.
Зміст
Словник української мови .Сучасний Академічний словник.
1. Зменш. до млин. На річечці якійсь маленькій Стояв собі млинок, і в нім Мірошник жив (Євген Гребінка, I, 1957, 69). 2. Машинка, пристосування для розмелювання яких-небудь зерен. [Тьотя Сима:] Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (Іван Кочерга, II, 1956, 430). 3. Те саме, що віялка. У кого є більше збіжа [збіжжя], той має до чищення куплений млинок (Словник Грінченка); На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги, .. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 88). 4. Іграшка з пристроєм, який крутиться від вітру. Зверху на хлівці млинок поставив [Митько]. Повійне вітрець — млинок і почне лопотіти (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 37); * У порівняннях. Колеса з лотерейними білетами закрутились, як млинки (Леся Українка, III, 1952, 621); // у знач. присл. млинком. Дуже швидко. Юра танцював на одній нозі, диким вереском оглашаючи подвір'я, і крутився млинком (Юрій Смолич, II, 1958, 20).